«Ляпіс Трубецкой» – початок успіху мінських панків

У лютому 1990 року в Мінську склалась група «Ляпіс Трубецькой», яка відразу дала свій перший концерт на фестивалі «Три колери», в тому ж місті. З самого початку студент Інституту Культури Сергій Міхалок став лідером команди. Наступними учасникам з першого складу групи стали гітарист Руслан Владико, бас-гітарист Дмитро Свиридович і ударник Олексій Любавін.

Тоді учасники групи збиралися зрідка, в основному – на концертах. Перейти до «реального» існування їх змусив перший серйозний виступ на «Фестивалі музичних меншин» в «Будинку вчителя» Мінська. Саме з того часу учасники гурту «Ляпіс Трубецкой» почали репетирувати регулярно.

У 1994 році вони зустрілися з майбутнім продюсером Євгеном Колмиковим, він перший, хто запропонував «ляпісам» гонорари за сольний виступ, який був на пивному шоу в мінському кафе «Час». Практично відразу був організований і перший тур команди по всій республіці в рамках проведення акції Next Stop New Life. Після цього у групи «Ляпіс Трубецькой» справді почалося нове життя.

Вони брали участь у величезній кількості фестивалів і свят. Після успішних концертів було прийнято рішення випустити касету. Тоді записали один із виступів «ляпісів» в «Альтернативному театрі». У 1995 році цей запис було випущено в Білорусії під назвою «Любові капець» (потім був випущений однойменний збірник у 1998 році). Перший тираж касет – 100 штук, з яких продали всього 20, потім на хвилі успіху вони перевидали цей альбом. Після цього група знову повернулася в «віртуальне» існування і часто змінювала бас-гітаристів.

У 1996 році все дуже різко змінилося для «ляпісів», їх помітив Євген Кравцов, який запропонував запис на його студії. Результатом став альбом «Раненое серце» (21 червня 1996 року). У перший же день 200 касет розійшлися, а до осені вже почалася справжня «ляпісоманія». З тих пір група мала безліч різних моментів, але все ж їх фанати ніколи не забувають «ляпісів» і підтримують їх творчі починання.