Панки в політичних іграх

Справжні панки завжди борються з рівність в усьому і не хочуть слідувати поставленим кимось правилами. Саме тому в своїх роздумах багато з них приходять до висновку, що рано чи пізно чіпкі коріння політики зруйнують все нами досягнуте, що змусило їх перестати сприймати політиків. Але є й інші панки, які навпаки почали свою відкриту війну проти «неправильних» політичних режимів. За канонами панківської філософії, те що прославляє капіталізм слід відкидати. Адже поділ людей на класи – це неприйнятно, оскільки всі ми від природи вільні люди, а це ущемляє свободу кожного з нас.

На перший погляд, при такому розкладі, здається, що саме комунізм зі своїми рівними правами для чоловіків і жінок, для всіх робітників, повинен би стати поборником капіталістичної чехарди і відмінним союзником панку.

Варто зауважити, що політизовані панки дійсно виступали в Марксистських і Ленінських утвореннях, але все ж комунізм, як і решта політичних напрямків, прокажений різними людськими пороками. Людина може осквернити навіть найсвітліші ідеали. Так було і у нас в Україні і в Іспанії, коли анархістів скинули, але комуністичний режим виявився нітрохи не краще, а в деякому роді, навіть гірше. Тоді панки були розчаровані в політиці ще більше, повернувшись до анархії, але все ще живлячи надії на соціалізм.

Адже повна анархія – неможлива, так само як неможливо досягнення всіх високих ідей панк-руху. Таким чином, виходить, що на панків просто очікує вічна боротьба, в якій потрібно шукати політичні течії, найбільш відповідні до філософії панків.